Соня Кронлунд: “Реальності в документальному кіно не існує, є тільки точку зору автора на реальність”

18-го липня відбулася лекція на тему "Правда і брехня у створенні документального кіно” від французької режисерки, радіоведучої та членкині журі Конкурсу європейських документальних фільмів на 10-му ОМКФ – Соні Кронлунд

“Я говоритиму з вами про обман у документальному кіно. Ця тема мене дуже цікавить, адже навколо неї постійні дискусії. Я покажу вам деякі фрагменти фільмів і ми разом спробуємо підняти ці питання, хоча я не маю на них відповідей”.

“Усі думають, що документальне кіно – це реальність. До того, як я почала знімати, я навіть не думала, що таке питання може виникнути. Що відрізняє документаліста від журналіста? Журналіст говорить про реальність, яка для документаліста не є метою. Реальності в документальному кіно не існує, є тільки точка зору автора на реальність. Ви запрошуєте глядача в інший світ, тож невеличка маніпуляція на цьому шляху є виправданою. Ви повинні домовитись із реальністю”.

“У мене є головне правило, якого я постійно дотримуюсь. Уявімо, що я хочу зняти фільм про вас. Я записую діалоги з вами, стежу за вашою поведінкою, ви мені розповідаєте щось одне, а потім на екрані бачите зовсім інше. Головне – повага до героїв. Правильно регулюйте зв’язки з правдою. Для мене важливо, щоб персонаж не скаржився на мене після виходу фільму, не просив, щоб я прибрала якісь зображення чи слова. Це одна з етичних меж: персонаж має право поглянути на свою історію”.

“До якої міри можна маніпулювати в документальному фільмі? Для того, щоб глядач був захоплений оповіддю, вона повинна бути цілісною. У мене була ситуація, коли між двома сценами не вистачало певного шматка, який би поєднав обидві частини. У матеріалі, який я відзняла, такого не знайшлося. Тож я додала сцену, яка була знята не для фільму, а просто в момент нашої розмови з героєм. Тут виходить така штучна комбінація”.

“Для мене цей майстер-клас також є можливістю подумати над своїм новим фільмом. Я знімаю історію про чоловіка, який має 5 жінок у різних країнах. Він паралельно живе 5-ма життями. Це людина, більша частина життя якої є обманом. І я подумала, чи можу я дозволити собі, наприклад, найняти акторку чи приватного детектива, аби зняти випадкову розмову з ним? І у мене наразі постає цікаве питання – “Якою є межа обману в документальному фільмі про брехуна?”

“Ми живемо в дуже визначеному світі, нас оточують норми й правила. Мені здається, що брехня – це відповідь на штучно сконструйований лад суспільства. Брехня є цікавою темою для сценарію документального кіно. Можна спробувати подумати над тим, навіщо суспільству потрібна брехня?”