OIFF Live: про що розповів Альґірдас Рамашка

На сторінці Одеського міжнародного кінофестивалю в Instagram продовжується серія прямих ефірів з представниками світової кіноіндустрії

Четвертим гостем прямого включення проекту OIFF Live став директор Вільнюського міжнародного кінофестивалю Kino Pavasaris Альґірдас Рамашка. У розмові з незмінною ведучою проекту, генеральною продюсеркою Одеського міжнародного кінофестивалю Юлією Сінькевич він розповів про виклики, з якими зіштовхнулась команда фестивалю під час пандемії та майбутні фільми про коронавірус.

Тезисний запис прямого ефіру:

За останній час багато чого змінилося. І все відбулося дуже швидко. Ми намагаємося зрозуміти, що відбувається. Втім, я пообіцяв собі і глядачам, що фестиваль відбудеться попри все. Ми ніколи не розглядали варіант відміни фестивалю, в тому числі і з причини фінансового ризику. Тому ми перейшли в онлайн і прийняли це рішення дуже швидко. З одного боку нам було страшно і незвично, але з іншого – дуже цікаво, адже це досвід, особливо з такою командою, як у нас. Єдиний нюанс полягав у вже придбаних квитках. Ми мали розробити систему повернення грошей людям. А ще ми вирішили уникати будь-якої згадки про коронавірус, щоб зменшити кількість негативних новин і зосередитися на позитивній стороні.

У нас було заплановано 2 івенти: презентація кулінарної секції та приватна подія для спонсорів. І ми подумали, у нас є хороша їжа та вино. Тож ми попросили партнерів привезти все у наш новий офіс і запросили усю команду. Було близько півсотні людей і ми влаштували шалену вечірку з танцями.

Ситуація, у якій ми опинилися, дуже показова. Ми не бачимось вживу, не можемо зрозуміти точні емоції і відчуття кожного. Але працюємо навіть більше, тому що маємо бути кращими в нинішній ситуації. Коли ми всі опинилися на самоізоляції, я думав, що набагато більше людей дивитиметься фільми. Та виявилося, що на карантині люди постійно працюють, у них є купа справ, які потрібно зробити, зокрема готувати, прибирати, навчати дітей тощо.

Прикро, що онлайн-формат – це не те саме, що знаходитися в кінотеатрі. Це певна атмосфера. Тим паче ще складніше людям старшим за віком, традиційним. Але потрібно адаптуватися. Наприклад, як зробили автокінотеатри, куди вже давно не приїжджало так багато людей.

Найважче - прийняти рішення. Багато хто зараз сидить і чекає на якесь диво. Але його не станеться, поки ти не приймеш цей виклик і не знайдеш у ньому нові можливості.

В майбутньому можуть з'явитися фільми про сьогоднішню пандемію. І якщо ви можете зробити хороше кіно про коронавірус, зробіть. Але воно буде хорошим абсолютно не через вірус.

Повний запис ефіру ви можете знайти тут.