OIFF Live: про що розповів Ахтем Сеітаблаєв

На сторінці Одеського міжнародного кінофестивалю в Instagram продовжується серія прямих ефірів з представниками світової та української кіноіндустрії

Третім гостем прямого ефіру проекту OIFF Live став Ахтем Сеітаблаєв. Про те, як він використовує час самоізоляції, чого йому не вистачає та від чого залежить успіх творчої людини відомий український актор та режисер розповів в розмові з генеральною продюсеркою ОМКФ Юлією Сінькевич.

Тезисний запис прямого ефіру:

Як і всі, я дотримуюсь обмежувальних заходів, виходжу на вулицю лише за потреби або виїжджаю Кримський дім попрацювати. Тут я закінчую постпродакшен серіалу, який я знімав минулого року "Доброволець". Читаю, дивлюсь, відповідаю на листи, на які не встигав відповісти раніше. З приємністю для себе відкриваю, що не прочитав класний сценарій, який вже півроку лежить в мене на пошті.

Якось так склалося, що для мене папір та олівець зручніші за гаджети. Тому усі, хто зі мною працюють, знають, що смартфони тощо мені у руки краще не давати.

Я дуже багато чого пропустив. Доволі багато фестивального кіно, якого я не бачив. Зараз я маю можливість усе це надолужити. Самоізоляція – це можливість самовдосконалення та творчості. Хтось, як Наріман Алієв грає в теніс або співає, хтось намагається проявити себе в чомусь іншому. Я з великим задоволенням дивлюсь на креатив людей і переконуюсь, яка ж талановита у нас країна. Тим паче у ситуації, коли важко не впадати у драматизм.

Під час карантину нам усіх стало не вистачати таких елементарних речей, на які раніше не звертав уваги. Виявляється, що вийти випити кави – дуже вагома для нас річ. Людина, якщо вона не аскет, соціальна істота, яка має потребу у спілкуванні та у обміні емоціями. Навіть просто помовчати поруч з другом за кавою – це теж потреба. Щодо мене особисто, то не вистачає того ж, що і поза пандемією. Просто зараз це відчувається гостріше – можливість бачитись з дітьми, які перебувають в Криму. Майже кожного дня я спілкуюсь з сім'єю. У Криму теж зараз налякані, хоча спочатку і не сприймали загрозу всерйоз.

Наша професія так багато часу у нас забирала, що хотілось постійно побути вдома та просто поспати. Але тепер розумію, що мені хочеться саме такого шаленого ритму. Тому я поки створюю на папері то уявний світ, який потім зможу зафільмувати… Але зараз ми не можемо розраховуватись квитками на майбутні фільми у магазині. Кінематографісти розуміють, що контент для онлайн-платформ може допомогти лишитися на плаву у цей непростий час. Але тут можна наштовхнутись на таку перешкоду, як нерозуміння багатьох українців, навіщо платити за фільми в інтернеті. Можна підключити до ідеї трансляції кіно телеканали. Вихід із кризової ситуації в кіно криється у спільності в праці, тому що формування глядача, його смаків і попиту, залежить від усіх ланок.

Існує доволі багато стрічок, побудованих на історії з тотальною хворобою, те ж саме "Зараження". Тільки тоді це було фантастичне припущення, коли знімався фільм. А ті події, в яких ми живемо зараз, ще раз підкреслюють, що найкращий, найбільш непередбачуваний драматург – це життя. І часом жоден сценарист не може уявити собі те, на що воно здатне.

Одне з одвічних питань творчої людини – що робити, коли є ідея, і куди її нести. Наприклад, маєш сценарій, але немає продюсера. Насправді, це вдача, яка є великою частиною нашого фаху. Втім в переважній більшості вона приходить до підготовленої до цього людини. Ти дивним чином через певний час починаєш бачити знаки, які тебе впевнено ведуть у тому, чим ти зараз живеш. Вчора ти не звернув на це уваги, а вже сьогодні почута нота, відчутний аромат дівчини чи побачена у вікні сцена стали тим пазлом, який став останнім в повноцінному уявлені твоєї історії. А поки спробуйте прочитати свою історію невеликим фокус-групам зі своїх близьких. Не розкривайте таємниці авторства і дивіться на реакцію. Таким чином ви будете бачити щиру зацікавленість і зможете вдосконалити сценарій в разі чого.

Повний запис ефіру ви можете знайти тут.