Катріель Шорі: “Якщо ви хочете знімати кіно – будьте допитливими”

16-го липня відбулася лекція на тему "Творчий ініціатор – продюсер – мисливець – що полює на гарну історію" із Катріелем Шорі, директором Ізраїльської кінофундації

“Знімати кіно – це велика відповідальність. Обираючи цю сферу, ми не маємо права забувати про моральні цінності. Кіно – це сильний інструмент, який режисери й сценаристи використовують для маніпуляції аудиторією. Тут варто пам’ятати про “червоні лінії”, цінності та професійну чесність”.

“Якщо ви хочете знімати кіно – будьте допитливими. Ми постійно женемося за історіями, як мисливці, і хороший мисливець має відчувати цей світ. Нам варто йти за історією, яка потенційно може перетворитися на фільм. Неважливо, чи знайдемо ми її під час сніданку в статті в журналі, чи під час подорожі. Нашим успіхом є не хороша камера, а саме ідея!”

“На мою думку, фільммейкерам потрібно мислити ширше. Я, як директор Ізраїльської кінофундації, отримую тисячі сценаріїв. Інколи я задаюся питанням: “Чому всі ці історії майже однакові?” На мою думку, немає нічого поганого в жанровому кіно, в трилерах, у комедіях, чи у дитячому кіно. Нещодавно я відвідав конференцію в Німеччині, де були представлені фільми з 36-ти європейських країн. Я був дуже здивований, коли з 1300 представлених фільмів усього 39 були дитячими. Я, наприклад, можу профінансувати “зомбі-кіно”, адже фільми про зомбі не обов’язково мають бути поганими. Інколи навпаки є потреба в хорошій комедії, адже на фестивалях, як правило, занадто багато важких фільмів. Важливо вміти витримувати баланс жанрів, не боятися експериментувати”.

“Зазвичай ми багато уваги приділяємо кастингу, бо актори є провідниками нашої історії в кіно. Проте ми недостатньо часу виділяємо на розумний підбір членів знімальної групи. Потрібно пам’ятати, що у нас є дві групи: перед камерою і за камерою. Знімальна група має також підходити фільму: режисерському баченню процесу, цінностям команди, стилю комунікації. Я помилявся, виділяв недостатньо уваги і втратив на цьому тисячі доларів”.

“Існує 3 типи продюсерів і, як на мене, одна людина не може втілювати в собі всі одночасно. Перший тип – креативний. Це людина, яка розуміється на контенті, змісті. Вони можуть працювати разом зі сценаристами й легко переходити з одного сценарію на інший. Другий тип – фінансовий інженер. Це людина, яка розпоряджається грошима та спілкується з потенційними спонсорами. Вона має слідкувати за тенденціями у світі й розуміти, де потенційно можна знайти фінансування. Третій – це продюсер, який піднявся кар’єрною драбиною з найнижчих посад в команді. Така людина розуміє всі нюанси знімального майданчика, знає всіх членів команди, працює зі сценарієм. Ці люди живуть і дихають знімальним майданчиком”.

“Багато проектів отримувало відмову у фінансуванні від нашої кінофундації. Я стояв по обидва боки барикад: колись сам шукав фінансування, а наразі схвалюю або відхиляю запити. Для прийняття рішення щодо надання фінансування нам необхідні відповіді на три запитання: “що?”, “як?”, “навіщо?”. Перше питання, що? Про що ваша історія? Тут потрібно розповісти про сценарій, прочитати синопсис, навести референси, щоб потенційний спонсор правильно зрозумів вашу історію. Друге питання – “як”? Яку мову зображення історії ви оберете? Сьогодні сценарій – це лише скелет. Нам же важливо зрозуміти, чи володіє режисер особливим кінематографічним баченням. Покажіть постери або трейлери до фільмів, розкрийте свою особистість за допомогою супутніх матеріалів. Третє запитання – “навіщо?” Якщо ви просите мене віддати вам свої півмільйона доларів, то я маю знати “чому”? Пояснення “Я художник, я хочу зняти такий фільм” – не підходить”.