Іванна Сахно: “Так, я потрапила в кіноіндустрію завдяки зв’язкам”

18-го липня відбулася творча зустріч з американською акторкою українського походження – Іванною Сахно, яка також є членкинею журі Міжнародної конкурсної програми 10-го ОМКФ

“Я народилася в родині кінематографістів: моя мама – режисерка, а тато – оператор. Вони познайомили мене з реальним кінематографом. Я з дитинства спостерігала, як вони комунікують один з одним на знімальних майданчиках, як вони створюють проєкти. Мене це надихало. У мене багато спогадів із дитинства про те, як тато влаштовував сімейні перегляди кіно вдома”.

“Моїм першим акторським досвідом була роль у телесеріалі “Леся+Рома”. Насправді, я просто прийшла на знімальний майданчик подивитись. І мені сказали: “Слухай, а давай ти зіграєш племінницю?” Вони взагалі не планували робити багато сцен, але потім потрохи додавали й додавали. Тож, так, я потрапила в кіноіндустрію завдяки зв’язкам” (сміється).

“Моя перша менеджерка відправила мене в просту американську школу, аби я зрозуміла природу мого оточення. Я вчилася там і паралельно робила домашнє завдання до ліцею в Україні. Через рік я вирішила поїхати додому, щоб побачитися з рідними. І тоді якраз почалася Революція Гідності. Я залишилася на Євромайдан. Перші два місяці по поверненню в Лос-Анджелес мені ще було важко від тих подій".

“Ходити на кастинги – це ціле мистецтво. У мене пішло багато часу на те, щоб зрозуміти, як це входити в маленьку кімнатку й мати комунікацію з кастинг-директорами. Головне під час кастингів – швидко зрозуміти, що від тебе хочуть. Адже ти маєш лише один шанс виконати сцену. Важливо розуміти, що твоя команда багато працювала для того, щоб ти зайшла в цю кімнату. У таких випадках ми, актори, є обличчям своїх агентів”.

“Для того, щоб знайти свого агента можна ходити до них на кастинги. Якщо такої можливості немає, то існують спеціальні сайти. Вам потрібно зареєструватися і ви побачите список фільмів, які наразі знімаються. Завантажуйте туди свою відеовізитку, фотографії та подавайтеся на фільми. Я саме в такий спосіб отримувала свої перші ролі”.

“Процес підготовки до зйомок у фільмі “Тихоокеанський рубіж: Повстання” тривав 3 місяці. Спочатку це була фізична підготовка: я займалася спортом щодня по 4 години 5 разів на тиждень. Уже в Австралії, де проходили зйомки фільму, ми з іншими акторами почали створювати сім’ю. У нас було дві години в день, коли ми сідали за один стіл і обговорювали наших героїв, придумували їм історії життя до того, як вони зустріли один одного”.

"Звичайно, в мене багато конкуренток. Мені 21 рік, я білошкіра, у мене світле волосся, блакитні очі – тут все очевидно. Але найважливіше – це те, як ти бачиш, відчуваєш і граєш свою героїню. Тому що завжди будуть люди, які схожі на тебе, або гарніші чи худіші за тебе".

“Мені було 13 років і це вже запізно для того, щоб швидко вивчити мову з американським акцентом. Взагалі, це нескінченний процес. У тебе є можливість грати іноземців у кіно, але тут постає питання, чи хочеш ти грати тільки іноземців. Мої агенти нещодавно сказали, що краще не спілкуватися з родиною українською. Мене ніхто не змушував цього робити, це була порада. Від цього я українкою менше не стану. Це просто такий період у моєму житті”.

_“У мене є бажання зніматися в українському кіно. Ось ми нещодавно закінчили зйомку фільму з українським режисером Стасом Карпаловим. Це копродукція України та Америки. Фільм англійською мовою. Тож, так, мені цікаво співпрацювати з українськими режисерами”.