Білл Ґуттентаґ: “Якщо початок фільму поганий, то далі це буде складно компенсувати”

14-го липня Білл Ґуттентаґ, американський сценарист, продюсер, режисер і член журі Конкурсу європейських документальних фільмів на 10-му ОМКФ провів майстер-клас на тему “Перетворення реальності на виставу, а вигадки – на реальність”

Фільми пишуться три рази. Вперше це відбувається під час створення сценарію. Вдруге – під час зйомок. І востаннє – в процесі монтажу”.

Перш ніж знімати кіно, варто запитати себе – “навіщо?”. Що я хочу ним сказати? Чому взагалі саме я маю розповісти цю історію, а не хтось інший? Якщо вам вдалося відповісти на ці запитання, час переходити до інших. Хто аудиторія вашого фільму? Чому їй раптом буде цікаво його подивитися?

Сьогодні кіноіндустрія знаходиться в конкурентному просторі, де фільми повинні змагатися з іграми, соцмережами та ЗМІ за увагу глядача. Люди віддають нам дві години свого життя, а що ми віддамо їм натомість?

Перше враження від картини є дуже важливе. Якщо початок фільму поганий, то далі це складно компенсувати. Це стосується і театру, і музики, і книг”.

Необхідно створити одного чи декілька персонажів, долею яких глядачі не зможуть не перейматися. Герої та світ, в якому вони живуть, мають змусити аудиторію забути про свою реальність: хворе коліно, список покупок тощо. Для цього потрібно зробити чіткий фокус, щоб було зрозуміло, на кому зосередити увагу і намагайтеся не втрачати її протягом усього фільму”.

Я дуже багато думаю про персонажів. Чого хоче ця людина? Які перепони вона зустрічає на своєму шляху? Необхідно мати емоційний зв'язок з ним. Тут важливе серце, а не мозок. Пам’ятайте, коли вас захоплює певна тема, необхідно показати її вплив на життя персонажа або групи людей. Адже не сама подія, а людина в її обставинах змушує глядача плакати або ж сміятися”.

Усе, що ми бачимо у фільмі, повинно мати якесь значення. Спробуйте говорити не тільки персонажами, але й передавати додаткові сенси за допомогою музики, локації, окремих предметів і найдрібніших деталей”.