Ахтем Сеітаблаєв: «Я добре розумів, якщо фільм «Хайтарма» вийде поганим, краще мені в Крим не повертатись»

15-го липня відбулася лекція на тему «Причина. Наслідок. Результат» із Ахтемом Сеітаблаєвим, українським актором і режисером. На зустрічі обговорювалися три режисерські роботи Ахтема: «Хайтарма», «Кіборги» та «Захар Беркут»

«Я зняв стрічку «Хайтарма», тому що просто хотів поділитися власним досвідом. Насправді, мрія про власний кінематограф серед кримських татар існувала давно. Це питання особливо гостро постало в 1944 році, коли нас було депортовано через звинувачення в колаборації з нацистами. Тож, я добре розумів, що якщо фільм «Хайтарма» вийде поганим, краще мені в Крим не повертатись».

«Мені кортіло розповісти власну історію депортації. Чому? Майже 50 років народ живе з тавром, на який він не заслуговує. Уже в шкільному віці я зрозумів, що бути кримським татарином – непросто. Тож, коли з’явилася можливість зняти цей фільм, ми почали думати, як побудувати драматургію. Ми почали думати, як цю історію розповісти: якими засобами, через кого або що. Врешті ми зосередилися на одній людині й через його долю розкрили історію цілого народу».

«У дитинстві я мріяв стати пілотом-винищувачем. Чому? Тому що в кожній родині в ті часи була фотографія героя Амет-Хана Султана. Я постійно кажу, що він для кримських татар був, як Вільям Воллес для шотландців».

«Я з впевненістю можу сказати, що фільм «Хайтарма» на 90% відповідає документам. Принаймні тим, які були у відкритому доступі. Це майже документальний фільм. Ми лише обережно намагалися показати аудиторії історичні факти».

«Фільм «Кіборги» теж є майже на 100% документальним, тому що це реальні спогади реальних людей. Вони були записані драматургинею Наталією Ворожбит і перетворені на сценарій. Ми дозволили собі трохи змінити хронологію подій, але зберігали їхню правдивість. Діалоги, які ви чуєте, лише трохи дороблені, але переважна більшість – це пряма мова наших героїв.

“Люди часто не вірять, що герої дійсно обговорювали майбутнє, розмірковували щодо сенсу війни тощо, але це дійсно так. Якщо хтось заперечує, що вони могли вести такі розмови, для мене це є свідченням того, що людина ніколи не спілкувалася ні з добровольцями, ні з військовими”.

«Війна – це жахливе й несправедливе явище. Але, подивіться, як дивно побудовані люди. Тільки в часи геополітичних змін відбуваються найпомітніші творчі вибухи. І вся історія людства про це каже. Я завжди підкреслював, що «Кіборги» – не про війну, а про світ, який породжує війна.

«Ми знімали “Захара Беркута” разом з американським режисером, Джоном Вінном. Це його перший досвід у повнометражному кіно. Він дуже сильно допомагав нам у комунікації з голлівудськими та британськими акторами. Наприклад, із Робертом Патріком, Томмі Фленаганом.

«Звичайно, два режисери на одному майданчику можуть мати суперечки, проте ми обходилися без серйозних конфліктів. Це був непростий досвід. Усе ж таки в корабля має бути один капітан».