Роман Бондарчук: «Випадковість — це те, на що ми полюємо»
На Одеському кінофестивалі відбувся майстер-клас українського документаліста і члена журі європейського документального конкурсу 8-го ОМКФ, Романа Бондарчука. Він поділився секретами роботи над документальними проектами, а також досвідом їх просування.

“Документальне кіно - це страх з обох боків. З одного боку страх героїв перед камерою. Але при цьому людина з камерою боїться, що вона порушує особистий простір того, кого збирається знімати, що її будуть уникати і ховатись, але як тільки ти про це забуваєш, якщо про це не думати, то люди починають поводитись природньо, виключається цей страх.”

“Ми завжди беремо інтерв’ю. Всіх, кого ми збираємось знімать, ми садимо перед камерою, як це роблять на телебаченні, і годинами пишемо. І це нормально, тому що люди чекають від нас саме цього: раз приїхали з камерою, то братимуть інтерв’ю. І коли вже ми дізнаємось про цю людину багато, ми знаємо, що саме і як можна про неї зняти. А буває і так, що після інтерв’ю розуміємо, що не зможемо зняти взагалі.”

“В нас було декілька фільмів, які ми не закінчили. Мені здається, що у кожного має бути такий негативний досвід. Це момент, коли ти розумієш, що ти почав знімати історію про людину, а вона не рухається взагалі. Ти собі уявив щось, чого немає, ти не побачив, як ця реальність розвивається, і ти весь час змушений штовхати цю реальність. Коли ти відчуваєш, що робиш все за всіх - треба зупинятись.”

“Випадковість - це те, на що ми полюємо. Це життя, яке дає енергію фільму. Іноді фартить, іноді - ні. Головне - тримати камеру ввімкненою.”

“В момент, коли ясно, що буде фільм і є драматургічний елемент, треба його як можна більше пітчінгувати і світити - це готує індустрію до його появи. Це полегшує шлях на фестивалі. Фільмів багато, а фестивалів менше. Тож, якщо про вас не чули, то ніхто і не подивиться ваше кіно.”

“Чим більше партнерів, тим більша кількість людей, які будуть його просувати. Бо перше бажання - сховати своє кіно, щоб не вкрали ідею. Але в сучасному світі це працює навпаки”